Меню сайту |
| |
Категорії розділу |
| |
Наше опитування |
| |
Статистика |
Зараз на сайті:
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0
Сьогодні були:
» Зареє. на сайті
Всього: 31 Нових за місяць: 0 Нових за тиждень: 0 Нових вчора: 0 Нових сьогодні: 0 » З них Адміністраторів: 2
Модератор форума: Модераторів: 0 Перевірених: 0 Звичайних юзерів: 25 » З них Хлопців: 24 Дівчат: 7
| |
|
| | |
|
Астрономи знайшли найвіддаленіший квазар - Поради та статті - Каталог статей - zimaivoda
Астрономи знайшли найвіддаленіший квазар
Група європейських астрономів використала Дуже Великий Телескоп (VLT)
ESO та безліч інших телескопів для виявлення нових та дослідження вже
відомих найвіддаленіших квазарів. Цей яскравий маяк, котрий
підживлюється від чорної діри із масою в два мільярди разів більшою, ніж
у Сонця, є найяскравішим виявленим об’єктом раннього Всесвіту.
Квазари (англ. quasars, скор. від англ. quasi-stellar radio source —
квазізоряне радіоджерело) — це позагалактичні об'єкти, які мають
зореподібні зображення і сильні емісійні лінії з великим червоним
зміщенням у спектрі. Квазари виявлені в 1963 як джерела
радіовипромінювання. Згодом було виявлено квазаги, які за оптичними
характеристиками не відрізняються від квазарів, проте не мають
радіовипромінювання. Сьогодні обидва типи об'єктів називають квазарами:
перші — радіоголосними (або радіоактивними), а другі — радіотихими (або
радіоспокійними). Радіоголосні квазари становлять декілька відсотків від
загальної кількості квазарів.
"Даний квазар відіграє ключову
роль у вивченні раннього Всесвіту. Це дуже рідкісний об’єкт, котрий нам
допоможе зрозуміти, як надмасивні чорні діри зростали протягом кількох
сотень мільйонів років після Великого Вибуху”, говорить Stephen Warren,
керівник наукової групи.
Квазари є дуже яскравими віддаленими
галактиками, котрі, як це зараз вважається, підживлюються від
надмасивних чорних дір у своїх центрах. Їхнє сяйво робить їх потужними
маяками, котрі можуть допомогти досліджувати епоху, в якій формувалися
найперші зірки та галактики. Нововиявлений квазар настільки віддалений,
що його світло несе інформацію про останній період епохи реіонізації.
Квазар, котрий щойно був знайдений, отримав назву ULAS J1120+0641.
Зараз його видно таким, яким він був лишень 770 мільйонів років після
Великого Вибуху (червоний зсув 7.1). Світло від квазара, котре ми зараз
бачимо, йшло до нас 12.9 мільярдів років.
Незважаючи на те, що
були підтверджені більш віддалені об’єкти (наприклад, гамма-спалах із
червоним зсувом 8.2, eso0917 та галактика із червоним зсувом 8.6,
eso1041), недавно виявлені квазари в сотні разів яскравіші, ніж ці
об’єкти. Серед всіх об’єктів, достатньо яскравих для їх детального
вивчення, даний квазар є найбільш віддаленим.
Наступний
найбільш віддалений квазар (червоний зсув 6.4) свідчить про те, що було
870 мільйонів років після Великого Вибуху. Іще більш віддалені подібні
об’єкти не можуть бути знайдені в оптичному діапазоні, бо їх світло,
"натягнуте” на розширення Всесвіту, головно знаходиться в інфра-червоній
частині спектру на час, коли воно доходить до Землі. European UKIRT
Infrared Deep Sky Survey (UKIDSS), який використовує виділений
інфрачервоний телескоп Великобританії на Гаваях, вирішив цю проблему.
Група астрономів "полювала” на мільйони об’єктів в базі даних UKIDSS,
щоб серед них знайти ті, які могли бути довгоочікуваними далекими
квазарами, а в підсумку – "золоту жилу” квазарів.
”Нам
знадобилося п’ять років, щоб знайти цей об’єкт”, пояснює Bram Venemans,
один із авторів дослідження. "Ми шукали квазар із червоним зсувом,
більшим, ніж 6.5. Знахідка одного із таких надзвичайно віддалених
об’єктів із червоним зсувом, більшим, ніж 7, була для нас надзвичайною
несподіванкою. Даний квазар дає унікальну можливість заглянути в глибину
епохи реіонізації, що дає можливість дослідження 100 млн річного
періоду в історії космосу, котрий раніше не був досяжним”.
Відстань до квазара була визначена зі спостережень, проведених за
допомогою інструменту FORS2 Дуже Великого Телескопа (VLT) ESO та
інструментів Gemini North Telescope [5]. Оскільки об’єкт є порівняно
яскравим, то це дає можливість одержати його спектр (розщеплення світла
від об’єкта на його кольорові складники). Ця техніка дозволила
астрономам дізнатися про квазар досить багато.
Дані
спостереження показали, що маса чорної діри в центрі ULAS J1120+0641
приблизно у два мільярди разів більша за масу Сонця. Скороспілу появу
такої великої маси невдовзі після Великого Вибуху важко пояснити.
Сучасні теорії зростання надмасивних чорних дір передбачають повільне
нарощування маси компактного об’єкта, котрий захоплює матерію із
навколишнього простору.
"Ми вважаємо, що на всьому небі не
більше 100 квазарів із червоним зсувом, більшим 7,” укладає Daniel
Mortlock, провідний автор статті. "Виявлення цього об’єкта потребувало
кропіткого пошуку, але витрачені зусилля дали нам можливість розгадати
деякі таємниці раннього Всесвіту.”
|
Категорія: Поради та статті | Додав: Влад (19.07.2012)
|
Переглядів: 381
| Рейтинг: 0.0/0 |
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ]
| |
| | |
| | |
|
|
Форма входу |
| |
Пошук |
| |
Оновлення форума |
| |
Міні-чат |
| |
|
|